Як підійшло перше лихо
Брати сідали до столу,
Випили і закусили,
Пішли здобувать свою волю.
Вдарили гуртом щосили –
Гепнулось лихо додолу.
«Най не про нас твоя пиха!», -
А потім знову до столу.

Як підійшло друге лихо,
Знов до останнього пили,
Потім почухали лоба
І пішли гуртувать свої сили.
Дали по гепі потворі:
«Най то живи у болоті,
Щоб се нарешті второпав,
Що то – братерська чеснота!»

Готові до третього лиха,
Але ніби воно не готове!
Стали брати вихвалятись,
Хто був сильнішим до того.
Ляси точились до бійки,
А та бійка точилась до смерті,
І як підійшло третє лихо –
Ба, а брати уже мертві!

А чи було воно лихом, нам невідомо й донині.
Бо вже ніхто не розкаже, як ті брати тоді жили.

От вам і казочка на ніч,
От вам і байка до столу.