Зустрівся мені старець 
Чужий та темнолиций, 
Сказав він: «Тут все моє, 
Ти мені вклонися! 
Вмирай, як хочеш Правди – 
Там добрий хтось зустріне, 
Як хочеш ситим жити – 
Служи мені нині!» 

Шепоче нам Ліс, 
Співає нам Вітер, 
Нам каже Сонце в небі синім – 
Хто Правою йде, 
То є наші діти 
І наша сила буде з ними! 

Казав дід: «Сирота ти, 
Своїх батьків не знаєш, 
А хто до мене прийде – 
Все що хоче має! 
Той муж уже не воїн 
Та жінка вже не мати, 
Їм є що їсти й пити – 
Нема за що вмирати!» 

Шепоче нам Ліс, 
Співає нам Вітер, 
Нам каже Сонце в небі синім – 
Хто Правою йде, 
То є наші діти 
І наша сила буде з ними! 

Йому сказав я: «Старче, 
Облиш дорогу мою! 
Питай про те наступних, 
Хто прийде за мною! 
Тебе давно я знаю, 
Потрібну справу робиш - 
Ти світлу Правду ясну 
Від дурних борониш!