Ой у вишневому саду,
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А ти мене все не пускав.
Додому я просилася,
А ти мене все не пускав.

— Ой милий мій, а я твоя,
Пусти мене — зійшла зоря.
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.
Проснеться матінка моя,
Буде питать, де була я.

— А ти їй дай такий отвіт:
«Така чудова майська ніч,
Весна іде, красу несе,
А тій весні радіє все.
Весна іде, красу несе,
А тій весні радіє все».

— Доню моя, не в тому річ,
Де ти гуляла цілу ніч.
Чого розплетена коса,
А на очах блищить сльоза?
Чого розплетена коса,
А на очах блищить сльоза?

— Коса моя розплетена,
Її подруга розплела,
А на очах блищить сльоза,
Бо з милим я простилася.
А на очах блищить сльоза,
Бо з милим я простилася.

Мамо моя, ти вже стара,
А я весела й молода,
Я жити хочу, я люблю,
Мамо не лай доню свою,
Я жити хочу, я люблю,
Мамо не лай доню свою,