Verse 1.1 
 Кожен день себе питаю я, 
 Чому все так і чому я? Чому 
 час летить, усе міняється? 
 Я один, як завжди чужий… 

 Verse 1.2 
 Мамо, рідна… як мені набридло 
 Жити на цім світі зі всіляким бидлом! 
 Закривати на все очі я не вмію. 
 Як так можна, я не розумію! 
 «Диких слонів» не беруться учити… 
 Легше за все, просто убити! 
 Все, що ти бачиш – це інкубатор, 
 А твої діти – напівфабрикати! 
 
Refrain 
Все, що колись я знав 
 Мертве! 
 Все, що я так чекав… 
 Давно загублене, забуте… теж чекає смерті! 
 
Verse 1.1 
 Для вас я назавжди лиш тінь… 
 Відкрити очі просто лінь! 
 
Verse 1.2 
 Жорстокий світ! Жорстокі люди! 
 Але я вірю… Все ще буде! 
 Я буду сміятись, я буду радіти… 
 Можливо, це лиш мрії… а що робити?, - 
 Сидіти й чекати біля моря погоди, 
 Повісивши на шию старі нагороди? 
 Не хочу! Не можу..! Ніколи не буду! 
 Дивлюся на вас… Мене нудить! 

 Interlude 
 Не можу бачити цього! Не можу чути! 
 Я не вмію… Я не хочу… прагну я усе забути! 
 Не хочу знати навіть відображення того, що є… 
 Що далі буде… Мрію лише зістрибнути 
 З цієї мертвої планети, з цього пекла... полум’я цього… 
 Я бачу, скрізь розкидані тенета… 
 Померла проклята планета!!