Там, де трави вмиваються росами.
Де поля золотяться покосами,
Де живе в моїм серці едина, -
Там вона, там моя Україна!

Я не хочу писати віршів сумних
Про те, як живется в Ріднім Краю.
Я не хочу тлумачити кожному з них,
За що я люблю Країну Мою!

І дивно чути від знайомих людей,
Що з цієї країни потрібно тікати.
Я не емігрант, я маю Батьківщину,
І я не боюся в голос сказати:

Приспів:
Так! Я люблю Україну! Я тут народився і тут хочу жити!
Так! Я люблю Україну! Сильно люблю і буду любити!
Так! Я люблю Україну! Свою родину, свою сім'ю!
Мені є, що втрачати, є кого любити. 
І я сильно ціную те, що люблю!

Можно змиритись із втратою.
Ми завжди цінуємо те, що втрачаємо.
Живемо під вічною вартою.
Маємо волю, а право не маєм!

І хтось мені скаже: а ти що співаєш?
Де твоя зброя? Народ підіймай!
Я просто перезаряджаю набої,
А ти коли хочеш - зі мною співай.

Приспів:
Так! Я люблю Україну! Я тут народився і тут хочу жити!
Так! Я люблю Україну! Сильно люблю і буду любити!
Так! Я люблю Україну! Свою родину, свою сім'ю!
Мені є, що втрачати, є кого любити. 
І я сильно ціную те, що люблю!

Так! Я люблю Україну! Я тут народився і тут хочу жити!
Так! Я люблю Україну! Сильно люблю і буду любити!
Так! Я люблю Україну! Свою родину, свою сім'ю!
Мені є, що втрачати, є кого любити. 
І я сильно ціную те, що люблю!