нехай повиздихає все живе
бо ми всі один одному набридли
хай буде тінь і світло буква ве
хай буде дощ і трішечки повидла

повидло жовте
ти мені набридло
повидло в космосі
також повидло
повдло я повидло ти
повидло
повидло бидло
і не зовсім бидло

повидло

я вже старий і пліснява зелена
пролазить з банок ніби океан
гриби пускають в небо своі вени
ти зрозумієш також схожий стан

ви здохнете і це вже нескінченність
це все природньо ніби цифра три
ховається між ребер снів буденність
і там іі вже більше не знайти