Якби я міг хоч раз вернутися в минуле.
Ми мабуть були б назавжди удвох красуне.
Я б все змінив, але все що було так швидко промайнуло.
Здається деякий час, а вже інший малюнок.

Ти з небес подарунок, але  надісланий не мені.
Залишився лиш спогадів пакунок, і залишок  мрій.
І тільки ти в моє похмуре життя, вчасно приносила сяйво.
Всі негаразди й  проблеми, і навіть думки негативні минали негайно.

Ти малювала на чорному фоні лише кольоровими фарбами.
І здавалось ідеально, і один в одному тонути мали б ми. 
Та доля на нас з тобою накинула зовсім інші плани. 
І замість щастя надіслала вона страждання і душевні рани.

Але дотепер їй на зло, біжу за тобою я знов.
Й крізь минуле, крізь стіни часу, я з вірою в серці шукаю ту любов. 
Ті очі казково-зелені, й усмішку чарівну ту.
Обдаруй всім цим, тим самим ти мене врятуй.

Не тікай від мене, я прошу, хоч на хвилинку зупинись.
Я щодуж намагаюсь наздогнати тебе, а ти летиш у ввись.
Але впіймати тебе вже практично я не маю жодних сил.
І я не можу, і навіть якщо б міг то тебе б ніколи не відпустив.

Кожного разу, закриваючи очі, думки про тебе просто чарівні.
Жодної фрази, не чув я від ночі, хоча звертався до неї наївно.
Питав порад у людей,  але нажаль, не допомагали вони.
Шукав ряд різних ідей, і тебе я бажав, і бажатиму завжди.

І скільки запитань є у мене, про нас, до небесних старійшин
І  просто нестерпно,  уявити, що тобі потрібен хтось інший
Після твого приходу, мій брудний світ став набагато чистішим.
А ти приходь хоча б у снах...приходь частіше...