Падає листя,воскресає пам'ять,
Моє серце є чистим та провали бувають,
Тому стаю я підвладним своїм спогадам,тіням,я вбивав їх роками та вони не загинуть.
Ти була тоді близько - одне тіло на двох, 
Відчував тоді відстань - кілометр за крок,
Важко назвати коханням,цього слова замало.
Зрада ламає канони,які любов малювала.
Не б'ється серце в такт,і не вміючи жити як всі,
Забув про час,коли ходив живим між людьми і сміявся восени.
Думки живуть тільки минулим,яке не має терпіння,
Я пам'ятаю,що було - страждання і божевілля.
Тепер ненавиджу осінь,всі посміялись і досить,
Коли падає листя,я бачу лиш твою постать.
Приспів:
На-на-на на-на-на-на,
На-на-на на-на-на-на
Немає болю,коли поруч любові нема,
Коли у спокої є вільна душа.

На-на-на на-на-на-на,
На-на-на на-на-на-на,
Нема плачу,немає сліз і істерик нема,
Коли падає листя та,коли плачуть міста.

МАРІК
Падає листя,перед очима та мить..чотири роки пройшло,а рана все ще болить.
Твоя зрада вогонь перетворила у кригу,де багато кохання,там замало інтриги.
Я втікав від очей і не знав,де сховатись,
Я кричав і стогнав,мене було не впізнати,
Я шукав порятунок у римах і нотах.
Не повіриш - знайшов,хоча рана глибока.

Догорає життя,як остання свіча,
Не було вже криків - я просто мовчав...
По течії плив,ні на що не зважав.
Серце забуло,та пам'ятає душа,
Я біг куди бачать очі,а надворі була осінь,
Тоді почалась гроза,ось і ненавиджу досі.
Багато років пройшло,навіть сьогодні буває,
Коли падає листя - моє серце ридає.

Приспів: ..
Падає листя і кружля над землею,
Падає жовте,на асфальт дороги твоєї.
Зовсім нешвидко,десь секунди чотири,
Зовсім недовго,в ньому ж сонце втомилось.

На-на-на на-на-на-на,
На-на-на на-на-на-на,
На-на-на на-на-на-на,
На-на-на на-на-на-на.