Сьогодні дощ постукав у моє заплакане віконце 
Я виглядую на вулицю – куди поділось сонце? 
Було воно ще вчора, всім проміння дарувало, 
А сьогодні сірі хмари від нас його сховали. 
Плачуть вулиці, дороги, пошматовані дерева, 
Вітер листя обриває зі старого мого клена. 
І хоч сумно мені, та депресії не стало. 
Я хочу, щоб ми разом цю пісню співали. 

Іди, біжи за мною, бо тільки дощ змиє страх, 
Розтопить серце твоє, розтопить лід в твоїх думках. 
Іди, біжи скоріше, відчуй мене назавжди, 
Бо ніч буває світліша, коли є дощ, я і ти. 

Одягнуся я тепліше і порину у цей морок. 
Дощ сьогодні мені друг і зовсім не ворог. 
Будуть ноги самі йти по дорозі, що без краю, 
Може я ще повернусь, а може заблукаю. 
Ти мене ще запитай, що знаходжу я в цій тиші, 
Може відповідь знайду, а зрештою, навіщо? 
Просто дощ мене покликав і повів за собою. 
Я хочу, щоб мій настрій розділився з тобою. 

------------------------------------------------------

Сегодня дождь постучал в мое заплаканное окошко 
Я виглядую на улицу - куда делось солнце? 
Оно было еще вчера, всем лучей дарил, 
А сегодня серые облака от нас его спрятали. 
Плачут улицы, дороги, изуродованные деревья, 
Ветер листья обрывает из моего старого клена. 
И хотя грустно мне, и депрессии не стало. 
Я хочу, чтобы мы вместе эту песню пели. 

Иди, беги за мной, потому что только дождь смоет страх, 
Растопит сердце твое, растопит лед в твоих мыслях. 
Иди, беги скорее, почувствуй меня навсегда, 
Потому что ночь бывает светлее, когда есть дождь, я и ты.

Оденусь я теплее и погружусь в этот мрак. 
Дождь сегодня мне друг и вовсе не враг. 
Будут ноги сами идти по дороге, что без края, 
Может я еще вернусь, а может заблукаю. 
Ты меня еще спроси, что я нахожу в этой тишине, 
Может найду ответ, а в конце концов, зачем? 
Просто дождь меня позвал и повел за собой. 
Я хочу, чтобы мое настроение разделился с тобой.