Загриміли в полі мов громи гармати, 
Стрільця молодого виряджала мати, 
Витирала сльози і благала Бога, 
Щоб вернув їй сина додому живого. 
Щоб вернув їй сина додому живого. 
 
Не плач, моя рідна посивівша мати, 
Я пішов на войну тебе визволяти, 
А як не діждешся з тої січі мене, 
Посади, благаю, біля хати клена. 
Посади, благаю, біля хати клена. 
 
Приспів: 
А туман білим полем, 
А біда чорним болем, 
А душа буйним кленом, 
Зеленим, ой зеленим. 
А туман білим полем, 
А біда чорним болем, 
А душа буйним кленом, 
Зеленим, зеленим. 
 
Тягнуться до сонця стовбури кленові, 
Зрошені сльозами горя і любові, 
Довгими ночами тихо шепчуть віти, 
То твої, Вкраїно, найдорожчі діти. 
То твої, Вкраїно, найрідніші діти. 
 
Приспів