Той старий Львів - 
Птахи злітаються на спів, 
Мудрий годинник грає часом. 
За руку вів, 
І так вже замість сотні слів - 
Щось цінне й вічне, без прикраси!

Величний Київ, 
Що розбива й лата серця, 
Наші пригрів горами Лаври. 
Мій Борисфен - 
Сухе повітря, сушить фен, 
І осінь тихо б’є в литаври… 

Але вона сказала забудь, 
А я пам’ятатиму тебе!.. 

Та тільки Харків 
Нас зігрівав, хоча й не був 
Таким привітним, кольоровим 
Старі квартали, 
У перехожих ми питали 
Ті як завжди хмурили брови 

Та саме Харків - 
Я не забуду Салтівський 
Жилий масив і Журавлівку. 
Минає час, 
А я у друга так просив - 
Зазняти все на кіноплівку! 

Але вона сказала забудь, 
А я пам’ятатиму тебе!.. 

Той самий Львів, 
Минуло кільканадцять літ - 
Здається іншим все навколо. 
За руку вів, 
Ну а тепер за руки світ 
Єднає нас у спільне коло! 

Люблю я Харків - 
На те багато є причин, 
Та є за що і не любити… 
Це все наш дім, 
Який не є у тебе чин, 
Ми тут живем. Тут класно жити! 

Але вона сказала забудь, 
А я пам’ятатиму тебе!..