Хто вони?
Ті, що нам суддями
Стали, були людьми
І перестали в мить
І так безжалісно
Зрадили небесам
І ти собі зрадиш сам,
Якщо ти повіриш їм.

Як вони
Нині назвуть мене?
Нині штовхнуть мене
Впасти навколішки
Невже їм дозволиш ти
Вічна моя печаль
Ти не впізнав в мені
Долю свою, на жаль.

Приспів:
А я люблю
І байдуже
А я люблю
Я хочу все і вже
І я, як сніг, падаю
Лише до твоїх ніг
І все одно мені,
Що тану, тану, тану
На землі.

Що вони?
Скажуть у спину нам –
У мене не питай
Ти їм дозволив сам
Як же мені шкода
Ти віриш у слова
Слова – порожній звук
Правда – то серця стук.