Зима, по коліна снігу намело
Зима, кінчились свята, Новий рік, Різдво
Зима, палить мої губи -27
Можливо більше, можливо менше, але річ не в тім.
Іду по вулиці, ногами сніг горну
Іду закунатий шарфом, собі щось тихо говорю
Що саме сам не знаю
Мабудь про тебе щось згадати, коментую, та не чую
Як сигналять мабудь впізнали,
Хотілося б дізнатись, так цікаво, кого саме
Адже без тебе я не я,
Ось така історія моя.

Без тебе я не я,
Без мене ти не ти,
Чудово з тобою
Усе це ми розумієм.
Без тебе я не я,
Без мене ти не ти,
Чому ми образи
Свої пробачити не вмієм.

Весна, навкруги все знову розцвіло,
Весна, кінчилась зима, а прийшло тепло,
Весна, роздягає people, за вікном +7
Можливо більше, можливо менше,
Але річ не в тім.
Нічого не змінилося, по вулиці іду
Мабудь ти точно помилилася
Вказавши в смс адресу, ще й не ту
Тебе про себе щоб ніхто не чув я пошепки сварю
При цьому всьому обережно бо тебе таки люблю, люблю, люблю, люблю.