Як олень спрагнений в степу
- 
Біжить до джерела,

Тебе так прагне, Боже мій,

Моя сумна душа.

Ти є цілюще джерело,
Що в нім жива вода,
Яка відсвіжує наш дух
І спрагнені серця.

Чого ж ви журитесь, брати,
Чого такі сумні?
Надійтесь, Бог оберне жаль
У радісні пісні.

Бодріться, браття, та з душі
Ви смуток геть женіть,
Ми ж діти Того, що держить
В руках Своїх весь світ.

О, Спасе, спрагненим серцям
Живої дай води,
І нас знеможених кріпи,
Шляхом життя веди!