Мені так хочеться стати
Прозорою крихтою всесвіту,
Просто щезнути… я
Цілу ніч архівую
Одне за одним
Всі твої sms, а ти
Мовчиш…
Ти нічого не бачиш, нічого не чуєш…
Чий то такий страшний
Сон наснився мені вчорашньої ночі?

Знову вийшла на полювання моя печаль.
Зима свої двері відкрила.
Я кохаю тебе, більше за життя,
Поверни мені мої крила!
Лиш блакитне сонце у твоїх очах –
Холодне, як колота крига…
Я кохаю тебе, більше за життя,
Поверни мені мої крила!..

Я починаю перетворюватися
На космічний брухт –
Це так боляче!
Я починаю казитися
Без твоїх рук,
Майже божеволію…
Стій!..
Куди і навіщо так швидко летіти?
Біль –
ше за все я бось
Прокидатися на самоті!..

Знову вийшла на полювання моя печаль.
Зима свої двері відкрила.
Я кохаю тебе, більше за життя,
Поверни мені мої крила!
Лиш блакитне сонце у твоїх очах –
Холодне, як колота крига…
Я кохаю тебе, більше за життя,
Поверни мені мої крила!..