На калині мене мати колихала,
Щастя й долі в чистім полі виглядала.
Ой, калинонько червона, не хилися, |
Від землі ти сили й соку наберися. | (2)

Ті літа давно минули, одлунали,
Як мене гілля високе колихало.
Знов калина коло млина розквітає,  |
Мого рідного синочка забавляє.     | (2)

Виростай же мій синочку, мій соколе,
Тобі щастям колоситься рідне поле.
Пролягла тобі на зорі путь орлина, |
І в дорогу проводжає цвіт-калина.  | (2)