Давай заплануємо втечу
від цього буденного світу,
найкраще – на завтра, під вечір,
а хочеш – діждемося літа.
Вже поспіхом знайдена мапа,
все вирішить давня монета:
можливо, поцілю у Альпи,
і маряться гір силуети…
А може, потраплю в пустелю –
Сахару або Атакаму,
і, замість м’якої постелі,
в обіймах заснемо з пісками.
А ти вже думками в Тибеті.
Схитрую і трішки підгляну,
і котиться давня монета
упевнено в бік океану.
Давай заплануємо втечу,
немов у відомих романах,
і може, ми завтрашній вечір
зустрінемо десь на Багамах.
А далі ми знов у буденність,
не сіру, а ніжно-домашню,
де спогадів райська безмежність
нам рай даруватиме справжній.