На дворі холод,а в голові замути.
В легені дим...на квартиру повертаюсь вдутий.
Не наркоман,але походу параноїк.
З того моменту...як ми із нею вже не двоє.

Ні я не ною,просто враження,що безпорадний
І я не здатний зрозуміти.В голові ці кадри
Моменти спогадів,секунди догадів
Скажи мені чому різняться зараз наші погляди?

Скажи чому...мене тримає Moskov city?
Нова робота нудота,нікому зігріти
Я не бажав змін...і цього переїзду
Проте я думав,що любов не втратить свого змісту.

Але ця відстань,стала фатальною для мене
В тебе проблеми...і на додачі нові теми.
Далі ти зникла без пояснень,просто відкатом
Любов сука.Походу нам не бути разом

Вже третій місяць...жодних дзвінків,смс.
Я відживу...минає цей їбучий стрес.
Був сам не свій тепер походу норма.
Піврічна втома і зустрічайте,ось я вдома.

На першому пероні пацики з мого району.
А далі ясно,усе як по шаблону.
І день за днем минає,мабуть різноманітно
Рани відчутні,але назовні не помітно

Я не здаю позиції,я не втрачаю віру
Частіш у клуби,бухаю,але знаю міру
Я не наярую,ти не згадуєш про мене
Я чув ти з іншим,він вирішив проблеми

Мабуть вже пізно,про все усе жаліти
2013 вдалось із часом зрозуміти
що Любов це сука,здатна поїбати нерви
Я думав ти та єдина,а ти лиш стерво