Поміж верстатів масло жовтими калюжами 
 І супорта поїли направляючих, 
 Це D-500 ніколи, звісно, не одужає, 
 Нове тисячоліття не було вражаючим. 
 Усі безглузді заходи колись проваляться, 
 І він зупинеться і поглине мартен, 
 Людина не залізо, тобто не ламається, 
 Але ніколи так не проживе... 

 Приспів 

 Без відпусток і без вихідних, 
 Без перерви на обід, просто так для всіх, 
 Під пекучим сонцем ми підталий сніг, 
 Скільки б ти так зміг, просто так, для всіх? 
 Відпусти мене, припини слова, 
 Придивись навколо - те, чого не чекав 
 Всі мої пісні, все, що я писав, 
 Я не тим живу, ніхто мені не сказав... 

 Шпарини зморшками поміж колон, 
 Є трохи сили ще єднати береги, 
 Ніхто не привертав любов твоїх долонь, 
 Ти просто так їх любиш, просто так їх любиш... 
 Сторіччя босими ногами у воді і вдома, 
 Якби хотів - руками ванти розірвав,  
 Але у кожну мить когось несеш додому, 
 Там не пробачать, в разі "я не знав..." 

 Приспів 

 Без відпусток і без вихідних, 
 Без перерви на обід, просто так для всіх, 
 Під пекучим сонцем ми підталий сніг, 
 Скільки б ти так зміг, просто так, для всіх? 
 Відпусти мене, припини слова, 
 Придивись навколо - те, чого не чекав 
 Всі мої пісні, все, що я писав, 
 Я не тим живу, ніхто мені не сказав... (х2)