С     Повіяв вітер степовий,
    Трава вся похилилась,
                       Впав в бою стрілець січовий,
              Дівчина затужила.
                       Впав в бою стрілець січовий,
              Дівчина затужила.

А був то хлопець молодий,
Його б лишень кохати,
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати.
Він впав, як той сухий листок,
Повік буде лежати.

Летить ворон з чужих сторон
Та й жалібненько кряче:
"Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!
Вставай, козаче молодий,
Твоя дівчина плаче!"

Заплаче мати не одна,
Заплаче й чорнобрива,
Бо не одного козака
Сира земля накрила.
Бо не одного козака
Сира земля накрила.

[1 куплет]