1.Не просили, не молила, не стелилася до ніг. 
Розправляла доля крила, та й казала мені. 
Треба жити, як співати, а співати, наче жить, 
Людям душу віддавати, бо інакше болить, 

Приспів: 
А наша пісня солов’їна, аж до неба лине, 
В горі не загине і не чекай. 
Все в нас з вами буде, як ми добрі люди, 
Тільки ти цю пісню не забувай. 
Пісня солов’їна, рідна Україна, 
В горі не загине і не чекай. 
Все в нас з вами буде, бо ми добрі люди, 
Тільки ти цю пісню не забувай. 

вступ 

2.Як погляну на дорогу, та й нікуди не піду, 
Бо немає більш ні в кого соловейка в саду. 
Приспів: