У ПОЛІ КРАЙ СЕЛА
(У-у-у-у-у-В-а-а-п!)

У по-по-полі край села нечиста сила здобула
Собі містечко і корчму побудувала
На горе діткам і жінкам, на перевагу церквам
Горілки, пива і вина приготувала.

І тепер не просихають у селі чоловіки,
Кожен день їх колошматять роздратовані жінки,
В кожній хаті чути сварку, в кожній хаті чути гвалт!
Не треба! Не треба! Ой, не треба, милая!

Не треба! Ой-йо-йой! Ой, милая, не треба!
(Моя милая не треба!)
Ой! Не треба! Ой-йо-йой! Ой, милая, не треба!
(Не треба-а-а-а!)

Так, я знаю, я падлюка, я гидота, я свиня!
Присягаюсь, пить не буду ні горілки ні вина!
Я благаю, обіцяю, ну послухай ти мене!
Не треба! Не треба! Ой, не треба, милая!

Не треба! Ой-йо-йой! Ой, милая, не треба!
(Моя милая не треба!)
Ой! Не треба! Ой-йо-йой! Ой, милая, не треба!
(Не треба-а-а-а!)

Зупинись, моя кохана, зупинись хоча б на мить!
Відсихають руки ноги, голова моя болить!
Я ж не витримаю цього, ну послухай ти мене!
Не треба! Не треба! Ой, не треба, милая!

Не треба! Ой-йо-йой! Ой, милая, не треба!
(Моя милая не треба!)
Ой! Не треба! Ой-йо-йой! Ой, милая, не треба!
(Не треба-а-а-а!)

(У-у-у-у-у-В-а-а-п!)

І по-по-потім, як завжди, стають добрішими жінки
Чоловікам усе що треба пробачають.
І навіть їсти їм дають, і навіть в ліжка їх кладуть.
До ран холодні їм компреси прикладають.

А на другий день, на вечір знову тягне у корчму
Не можливо зрозуміти! Як? Від чого? І чому?
В кожній хаті чути сварку, в кожній хаті чути гвалт!
Не треба! Не треба! Ой, не треба, милая!

Не треба! Ой-йо-йой! Ой, милая, не треба!
(Моя милая не треба!)
Ой! Не треба! Ой-йо-йой! Ой, милая, не треба!
(Не треба-а-а-а!)