Ніч засина, як кошеня (исполнитель: Кость Єрофеєв)
Ніч засина, як кошеня, Згорнувшись у клубочок дня. На вікнах квартир у надії, Що Київ леліє у Лаврі своє... А понад сутінки бреде Будинків плетиво рябе. Регоче метро... І Рулетка, Чудна кокетка страшного і доброго Міста. Хисткого листя доля зла, Насіння клена – два крила. Оксано, я знову п’яний. Кохана, волосся проречило: "Осінь". На меркнучий вогник електронамиста Наносить художник, наносить художник Сузір’я осіннього листя.