1.Цілі покоління загнані в глухий кут,
Народ тепер не як народ, народ тепер, як простий люд,
Ми на своїй землі, але живемо немов в гостях,
А тим часом можновладці розпродають державу на торгах,

(Хто вони?!), це ті самі патріоти
Обмінюють свою країну на банкноти
Зраджуючи людям, що внесли у них довіру,
Ми проти війн, навіть якщо ті заради миру,

Вони кажуть, як усім нам буде краще,
Ми ж, як справжні вірні вівці, знов годуємо вовчу пащу,
Механізм боротьби спинив вже свою дію,
Ніякої реакції.. на цвинтарі поховану надію..

Згвалтовану і вбиту, засипану землею,
А ми і далі кричимо за продану ідею,
Виставляючи цеглини у стіну системи,
Не дивлячись у бік, в який ми ідемо..

2.Держава проти нації, ця боротьба триває,
Але твоя хата скраю і тебе це не чіпає,
Бо наш [bad word] тет – це масова апатія,
Нав’язана зверху, так звана, хохлократія,

І вся свобода слова – це відверта показуха,
слова були і будуть, але на них потрібні вуха,
потрібно розуміння всієї ситуації,
форма правління в режимі окупації

деградація (що це?!) – це наша еволюція,
Тотальне беззаконня, політична проституція,
Вкорінені в суспільстві хабарництво і взятки 
Зарплати у конвертах, щоб не платить податки

Зрозуміло лиш одне, нам потрібні зміни,
Насамперед це зміни в середині кожної людини,
Знайти у собі сили, боротись за свободу,
Дбати не про власне щастя, а всього народу

І лиш тоді скінчаться наші муки, 
Коли контроль над владою ми візьмемо в свої руки!..
Бо окрім нас самих – нам ніхто не допоможе,
«держава проти нації» держава переможе…

Приспів -
Ще один крок й ми потрапимо в безодню
Нам варто зупинитися, зупинитися сьогодні,
Ми дійшли до краю, але іще без тями,
Можемо упасти у глибоку яму!..

Ще один крок й ми потрапимо в безодню
Варто зупинитися, зупинитися сьогодні,
Бо на цій землі ми будемо, як чужинці,
А хто ми зараз? (Ми українці!)