В тихім сяйві заграв,
У мереживі трав
Непримітне село загубилось,
Та для мене воно -
У минуле вікно,
Саме тут я колись народилась.

У віконце моє
Промінь світла наллє,
Ранок сонний запахне любистком,
Серед безлічі сіл
Я впізнаю своє -
Тільки в ньому так пахне дитинством.

У задумі ліси
І купає в росі
Поле трави свої на світанні,
Пахнуть медом гаї,
Тато мамі моїй
Тут колись присягав у коханні.

Пам'ятають ті дні
Диво-верби сумні,
Пишнокосі, русяві красуні
І звабливі стежки
Ті, якими батьки
Вдвох блукали закохані, юні.

Долі бистра вода
Підхопила з гнізда
І далеко від дому лишила,
Та за рідним селом,
За сестринським теплом
Все життя моя мама тужила.

Дощ сльозою впаде,
Ніжна квітка зійде
Там, де мам навіки спочила,
Аж тепер назавжди
Повернулась туди,
Де була так безмірно щаслива.

В піднебесній імлі
Збились в клин журавлі,
Берег теплий їх манить у вирій.
Ви над рідним селом
Помахати крилом
Не забудьте, журавлики милі.