Так несподівано
І зовсім не чекаєш на добрі слова
Коли пів пісні проспівано
Від поглядів навпроти злітає голова.
І там де очікуєш відповідь,
Скільки очей – стільки нових питань,
Чого від світу хотіли ми,
І що цей світ візьме від наших бажань. 

Ми не одні, ми не спізнились
Сотні очей з нами горить,
Коли летиш то маєш крила
І цю одну неперевершену мить…

І так не хочеться
Коли в себе живеш, ти пусте ніхто
Жалкувати про те що не сталося
Набагато простіш ніж про те що було
Ми так й не навчилися,
Цінувати секунди, ловити життя
Ми поламані та не спинилися
Поки в мене є ти а у тебе є я

Так несподівано 
Без надій сподіватись на краще я вмію
Коли пів пісні проспівано
Хіба змовкнути я перед вами посмію