Всі мі браття і сестри
Всі козацького роду
Але цураемось рідної мови -
Лізем в Європу авжеж,
Іде не закордон, а зарубєж!
Вогні далеких країн кличуть до себе 
Але ж, мені не все одно 
За наше майбутнє, 
Коли старе покоління виховує трутнів
Стало слабким те, що колись було могутнє
Про що можна казати, коли герої забуті?
Україна бачить захист немічних і п'яних,
Ти все бачив - та мовчиш
Бо дали льодяник!
Тут не допоможе, друже, а ні кнут ні пряник!
Коли всі живуть з принципом "МОЯ ХАТА З КРАЮ"
Я патріот своєї держави
І це не є нацизм!
Мені лячно, коли не бачать в мудрих словах зміст.
Не сантиметри добавляють зросту,
Треба лиш пояснити доступно і просто:
За нас не зроблять нашу працю,
Окрім нас самих
Не вродить урожай на чорноземах стоптаних!
Іншими, ми всі давно стали грішними
Та робимо вчинки що не окупляться грішми!
Україну ділять на шматки, наче вона пиріг
Не забудь що всі стежки
Ведуть на Батьківський поріг.
І яка б погана в Україні не була б ситуація,
Не забувай, що усі ми одна нація!
Не тікай від проблеми! 
Коли проблеми нема, Є тільки МИ!
Наша спільна думка і система!
І Батьківщина, яка у нас всього одна!
Не цурайся рідного, не відмовляйся від свого!
Свобода слова, ще триватиме не довго! 
Висловлюйся, коли країна йде на дно!
Я би мовчав, але мені НЕ ВСЕ ОДНО!