білою крейдою на асфальті малюю сердечко
 скурив півпачки вінстона
 пригадую, як вперше
 тримав твої долоні
 помаленько йшли по Львову
 старенькі вулиці, парки
 ми на Високому Замку
 і цілувались так палко,
 хоч мінус десять і сніг
 ми поцілунком вбивали
 холодний вітер і лід
 мій світ був неначе сон
 ти була лиш сон
 примара
 відпусти мене за хмари

 це серце на асфальті
 вже через мить зітреться
 зима радіє і вітер холодом сміється
 навколо білий колір 
 і наче мертве місто
 вже й сигарет нема
 і ти пішла без міст
 ця пісня грає болем
 душа німа і квола
 я втримаюсь хоч коли 
 і ти мій біль почуєш
 давай, ти вмієш
 рви на частини серце,ну ж бо 
 це нереально 
 з кохання перейти на дружбу

 ти стоїш на краю
 єдиний твій рух
 або тебе нема
 або нема мене (2)

 что подарила, то и забрала, 
 справедливо
 меня то вправо, то влево
 где мои силы
 носило в кросах 
 мокрыми улицами района
 сердце стучит 
 и ты не молчи
 одна из миллиона
 соврать, сказав вчера 
 прости прямо в глаза
 не отпускать не любив
 так же сука нельзя
 у тебя ведь тоже сердце
 но наверно со снега
 мне эти ноты 
 как в пустыне дождик из неба
 что бы тебя понять 
 написаны сотни куплетов
 и знаешь, возвращаться наверно 
 плохая примета
 как света лучик
 как ветер могучий
 небо и тучи
 наркотик прущий
 ты в сердце моя 
 и нету лучше

 в окно заглянет осень
 и я оденусь теплее
 и то яркое солнце светит
 но больше не греет
 в кругу близких людей
 на студии
 с чашечкой чая 
 так ненавязчиво
 просто опечален

 ти стоїш на краю
 єдиний твій рух
 або тебе нема
 або нема мене (2)

 яскраве сонце
 плюс двадцять п'ять надворі
 в душі зима
 серце холодне і хворе
 всі наші плани
 з тобою поїхати на море
 зникли
 знаєш, поїду
 і без тебе звикну
 вимкну світло у своїй кімнаті
 вникни
 ночами я не можу спати 
 навіщо ці слова 
 навіщо гратись з серцем
 сипеш на рани нові порції
 солі і перцю
 старі рефлекси пальців
 знов набирають твій номер
 ставимо крапку
 в результаті отримуєм кому
 ломить, коли читаю
 наші старі СМС
 курю, п'ю чай,
 без тебе замерз
 погляд на телефон
 вже місяць чекаю дзвінка
 спогад ніжного дотику рук
 якого нема
 серце, що на лопатці, змилось
 це була лиш хна
 шкода 
 надворі літо, а в душі зима

 ти стоїш на краю
 єдиний твій рух
 або тебе нема
 або нема мене (2)