Мій сусід романтик ще з дитячих літ.
Квіточка-лілея, шепне було вслід.
зараз він знаходить інші вже слова,
я тепер для нього мавка лісова.

А я не квітка, не лілея,
Я і не мавка лісова,
Ніколи і не буду нею, 
я птаха волі степова
Я українка, українка,
в мені козацька кров жива.
Я українка, українка,
я птаха волі степова!

Ми з тобою вільні, земле прабатьків!
І тобі, кохана, мого серця спів.
Я розправлю крила, слідом в небеса.
Воля з ним і сила, сила і краса.

А я не квітка, не лілея,
Я і не мавка лісова,
Ніколи і не буду нею, 
я птаха волі степова
Я українка, українка,
в мені козацька кров жива.
Я українка, українка,
я птаха волі степова!