Червона калина, чом не процвітаєш,
Чи вітру боїшся, чи дощу чекаєш?

Вітру не боюся, дощу не чекаю,
Стою та й думаю, як цвісти я маю.
Зацвіту я біло, усі мене знають,
Зацвіту червоно, дівки обламають.
Куди йдеш, козаче, ворота минаєш?
Я ж твоя дівчина, хіба ти не знаєш?
Я ж тебе любила і любити буду,
Я ж тебе, козаче, повік не забуду.

Червона калина, чом не процвітаєш,
Чи вітру боїшся, чи дощу чекаєш?
Червона калина, чом не процвітаєш,
Чи вітру боїшся, чи дощу чекаєш?

червона калина,бiля твого дому
сиджу навпроти тебе,але не знаю чому
в головi тисячi запитань але,
твої очi глибокi,як небо синє
наше життя - це непроста рiч
але с тобою назавжди ми плiч-о-плiч
на дворi нiч,а ми,як у дитячi роки
спостерiгаемо за течiею рiки
минае час навколо нас
а я закохуюсь в тебе,немов в перший раз
ти i я - давно родина,
а символ нашої любові - червона калина