У вікнах плаче дощ
Із криками душі.
Не знаєш де ти є,
Скоріше не в собі.
Не хочеться втрачати –
Поплач собі, поплач,
Бо ти не та і я не той,
Пробач..
Бо ти не та і я не той,
Пробач..

У сірі сонні дні
Без радості в думках
Життя своє клянеш
З сльозами на очах.
Не хочеться втрачати –
Поплач собі, поплач,
Бо ти не та і я не той,
Пробач.
Бо ти не та і я не той,
Пробач.

Чому не можем з неба
Ми зірок дістати?
Чому не можем їх
Коханим дарувати?
Чому? Чому?
Хто зробить те, що іншим не під силу,
Того любов ніколи не покине.
А так живи,
Як всі живуть..

У вікнах плаче дощ
Із криками душі.
Не знаєш де ти є,
Скоріше не в собі.
Не хочеться втрачати –
Поплач собі, поплач,
Бо ти не та і я не той,
Пробач..
Бо ти не та і я не той,
Пробач..
Бо ти не та і я не той…