ну залишай так як хочеш так і треба буде
і навіть не спитаю далі що між нами буде
я тільки знаю сонцем ти залишишся назавжди
і більше не ховаю правда я кохаю правда 2 раза

1 куплет

чому єднає та мить в саму ту теплу пору
коли вже літо скінчилося і пора до школи
коли я думала ти так тишком нишком в сторону мою плювала мов читала вдома книжку 
просто часу було мало, навіщо ти брехала 
не хочу дружби я дружньої полюбе буду мужнім 
останій пролісок який би був на цій планеті 
я би зірвав його для тебе хоча
хоча я можу говорити коли сидіти ти не можеш біля мене 
а я і болю не відчув просто тебе хотілось обійняти я тебе ні з ким не буду рівняти для себе ти про мене можеш це сказати сама тільки знай ці слова не будуть позитивом і стосунки наші залишаються навіки негативом 
не треба не треба більше тих пустих розмов змов знов дощ за моїм вікно
ти знаєш ти мене не знаєш і крапки усі уже розставлені на ті твої холодні почуття