Йшов якось містом у день
Наштовхуючись на сірих як каміння людей
Думав про те, які ж вони суки

І тут я побачив як з якихось дверей
Вилетів травень, він летів та сміявся, торкався людей
І вони розквітали якось одразу

Приспів:
Це була мить
Всі стали світлими
Все стало світлим
Та це лише мить
Наступної миті його вбили
Та мені все одно
Бо травень знов прилетить
Я знаю він прилетить
Я вірю він прилетить
Травень знов прилетить

Підлетівши до мене, сів на плече
І спитав: "Пам’ятаєш, ми вже зустрічались?"
А я як дурень оторопів: "Тебе ж вбили ті, як їх торкався"

Він, засміявшись відповів: "Це ж торік,
А сьогодні я знову травень"
Торкнувся мене і полетів, торкнувся мене і полетів

Приспів

Це була мить...

Приспів