Там, під Львівським замком старий дуб стояв,
А під тим дубочком партизан лежав.

Він лежить, не дише, він неначе спить.
Золоті кучері вітер шелестить.

Над ним стара мати стомлена стоїть
І до свого сина тихо говорить:

"Сину ж ти мій, сину, дитино моя,
Були б тя не вбили, якби не війна.

Було вас у батька п'ятеро синів;
Ти був наймолодший, сину наш, Андрій.

Як ти був маленький, батько воював -
Він за Україну голову поклав!"

Hе плач, стара мати – син героєм став!
Він за Україну голову поклав.

________________________
*
У кожному куплеті рядки співаються
у такій послідовності: 1, 1, 2, 1, 2.