Соло... Це коли вистарчить лише одного?
Наго, нагло, по швидше б і на довго...
На кого чи на що? та вже як пошлють.
немаючи клею, напевно не розіб'ють.

Чи достатньо того, що насправді маєш?
Як завжди незвичний, будуєш і ламаєш.
З натяком і так, щоб почули:"Я живу і центрі."
До друзів? навіщо? Всі ж справи перетерті!

Десь проскочить посмішка, а ще краще погляд,
Десь проскочить мода, в тебе ж просто одяг...
Огляд кращих на майбутнє:"Залиш номер телефону)"
Почуття здереш на сайті, відправиш бандероллю.

Залапані талії в п'яному ритмі,
класика жанру - молодість! Діти...
Не варта безглуздя, варта божевілля!
Така жива, первинна, не займана, не винна.

ну що ви знову з тим:"Йдем на паті!!!"
Я б з радістю, а комунальні мої хто оплатить?
От  знову крутисться на язику.
Що б не забирали - не забрати музику.
 
І підвладні ріки,небо, кручі!
Якщо ти вчиш,рано чи пізно прийдуть учні.
Соло - це коли в кишеню не поліз за словом.
Словом, ти не сам, коли ти граєш соло!

Коли ти граєш соло…
Словом, ти не сам, коли ти граєш соло!..
2 куплет.
Соло, як не видатний з видатного роду.
Погоди в стилі соло не проси в природи.
Не складеш пригоди з одним актором головної ролі.
Соло – страва без перцю і без солі…

Завжди бути наготові, якщо ти на хвилі,
Зачіпки не в мові, причина в стилі.
Всі встигли зробити вдих і під воду,
Соло – не достукатись без пін-коду.

Молотись Богу з натовпом чи самому?
Яка різниця?! Він почує всіх, почує твоє соло!
Коло навколо колишніх крил,
Коли олівець не зміниш на акрил…

Соло – не кайфово? Хто тоді підтримає на даху?
Коли мені зайде постояти на краю,
І байдуже, де спинишся: в пеклі  чи в раю…
Соло… Тільки би не збитись зі шляху…

Не перестану бачити, коли буду соло…
Ваша краса – найкращий вітамін для мого зору.