Коли проводи талої води
Ріки розлили перламутрами
Він любив її, ніби золоту 
і незайману одну.
А коли зима білим білина
Руки розвела, ріки замела
Він забув її, ніби дивний сон,
А в її душі вогонь

Приспів: 

Сама вино пила, плакала
Про нього все думала
Свою душу ламала сама

Отакі вони, ці амори всі
В серце кидають стріли точені.
Як не вистачить яду на обох
Розлітається любов.

Приспів
___________________________________
Когда провода талой воды
Реки разлили перламутром
Он любил ее, будто золотуюи нетронутую друга.
А когда зима белым белизна
Руки развела, реки замела
Он забыл ее, будто странный сон,
А в ее душе огонь

Припев:

Сама вино пила, плакала
О нем все думала
Душу ломала сама...
Вот такие они, эти Амуры все
В сердце бросают стрелы точеные.
Как не хватит яда на обоих
Разлетается любовь.