Це вбивчі панчі, брачо, так що заховай щелепу!
Хоч ми не танчим, наче, та прибавили ще клепи!
Банду мерців побачиш, що хитають ліхтарі, -
Це добровільні жертви качу на хіп-хапу вівтарі.
В годину пік стрес в бік так пік... Я прожив вік торік...
Перепочив вночі, та це не вікторі.
Наглядач зоопарку Одарко, фіг тобі!
Я залишаюся вільним серед кам'яних дубів!
Серед горил і сов я тут порину в сон.
Як у дзеркальну річку стрибне на перину сом...
Бери мінусок - і гайда на дах!
Ефектор - піци мій кусок, а бек-емсі - голодний птах.
Бетонні крони непохитні, хоч в арках постійний протяг.
Хто б тут не гаркав, він опиниться з кляпом у роті.
Гарне небо у квітні, а під ним - банди уродів...
Люди привітні, та інстинкти все ж не побороть їм.
Між дубів не тупів: то півкоробки продав, то стакан,
За це гантелі купив... Не ми такі, доля така!
Зелені мало, от обгодяться всі крайняками...
Це край не з камер... Самооцінка низька, мен!
І заробляють не розумом, а цицьками,
Хизуються пожертвами, хизуються цяцьками...
А тут пожерти би, хоч і працюєш, як ішак.
Жертва ти, братан, якщо ти не хижак!

Усі від сов і до горил!
Піднімайте крила й лапи догори!
Довго палай іще, не догори!
Не чекай на гору, а йди до гори!