У  незвіданий світ у далеку дорогу, 
проводжала мене вранці мати моя;
рідний коледж зустрів мій лелечий і тихий політ,
перший дзвоник лунав наче спів  солов"я.
рідний коледж зустрів мій лелечий і тихий політ,
перший дзвоник лунав наче спів у гаю солов"я.

Тут навчили мене бути добрим і щирим,
тут любов до життя я у серці зберіг;
і тоді світ мені, був привітним, цікавим і милим,
а наш коледж мені став немов  оберіг.
і тоді світ мені, був привітним, цікавим і милим,
а наш коледж мені став немов у житті оберіг.

Де б я в світі не був та сюди повернуся,
ту науку життя пам*ятаю завжди;
не забуду ніколи я прекрасну і радісну днину,
як щасливі роки ми тоді провели. 
не забуду ніколи я прекрасну і радісну днину,
як щасливо жили у технічному коледжі ми. 

Б.Войтович