Кожен день, проста річ, подзвони лише - забуваю все,
Що живий і здоровий,скажу я їй,вона зрадіє вже.
Завжди буду для тебе дитиною, такою милою, хоча й за двадцять є,
Але життя моє таке доросле й зле, 
коли нема тебе,коли нема тебе...

Тисячі кілометрів, сто високих поверхів - 
Нас розділяють дні
Сто кордонів і без віз,щоб лише тобі доніс
Те,що давно хотів...те що давно хотів...

Мамо, вибач,що дорослим став  рано,
Що був біля тебе так мало,
Я так люблю тебе мамо, чуєш мамо!?

Час лікує серця, мамо, вибач нас, що втрачали час.
Що знайшов я тоді і ким зараз є - дякую тобі
Руку стисну в кулак, море перейду, ближче підійду
І на наших полях квітку віднайду і тобі зірву
Й накінець скажу -  як тебе люблю

Тисячі кілометрів, сто високих поверхів - 
Нас розділяють дні
Сто кордонів і без віз,щоб лише тобі доніс
Те,що давно хотів...те що давно хотів...

Мамо, вибач,що дорослим став  рано,
Що був біля тебе так мало,
Я так люблю тебе мамо, чуєш мамо!?