І
 Це місто, як і всі, має назву – Вавілон
 Підйом! Ранковий моціон.
 Аеробіка проста – голову у пісок
 Ані руш, ані крок, тоді все буде ОК

 Ей, я мовчу як соловей
 Я не працездатний, кволий, як муравей
 Ще до того я сумний, як Міккі-Маус
 Вирішуйте тепер, який із мене страус

 In Da House, тобто я лежу у хаті на дивані
 По каналах клацаю, шукаю – де пузаті?
 На свою порцію фуфла я за законом маю право
 Сало – героям цим, героям – сало

 Пузаті тулять мені фуфел

 ІІ
 Проголосуй за мене, дам народу я гарячу воду
 Може тоді цьому роду і не буде переводу
 Дурниці співаємо, тримаємо таку погану моду
 Після реклами поговорим про погоду

 Трохи льоду до голови, бо щось гаряча
 Студи, дураче! Мовчи, юначе!
 А хочеш скинути вагу, тоді врахуй таку методу:
 Встромляєш голову в пісок серед свого городу

 Як ті герої, що за свободу били себе в груди
 Ті самі, яким переводу не мало бути
 Мормизам пузатих екрану мало
 Сало – героям цим, героям – сало

 Пузаті тулять мені фуфел

 ІІІ
 Була в мене надія, була в мене мета
 Така з двох кольорів, мабуть, що не та
 Мріяв я, що добрим людям має бути добре
 Час витирає малюкам ці соплі

 Палає, хворіє моя втрачена надія
 Не білого, не чорного, є тільки сіре
 Сірим по сірому малюю сивий волос
 Страус не людина, бо людина має голос

 Голос до голоса – у купі маєм галас
 В останній раз запитую – чи є тут страуси?
 Годі, ця тема не одного мене дістала
 Сало – героям, героям – сало

 Пузаті тулять мені фуфел