Догоряє зоря без тепла угорі
Гаснуть тихо в розлуці старі матері
Поспішайте до них і в сніги і в жнива
Доки мати жива,доки мати жива…

Чим живуть матері, Як їх серце болить,
Що не вічні вони-не забудьте й на мить.
Пам’ятайте,бо зайві вже будуть слова,
Доки мати жива,доки мати жива.
 
  
Падолистом німий облітає садок,
«Чом сумуєш?» -шепоче осінній листок.
Десь гірчача приціль,спочива сон-трава
Доки мати жива, доки мати жива.