До сих пір я не можу взнати ким я став.
що я можу, хочу, маю з ким і як живу, скажи?
всі бажання замкнулися в собі, замкнулися в мені...
спробуй їх дістань!
до сих пір я блукаю, стискаю зуби, настрій мій
вверх і вниз і вверх і вниз і вверх...
до сих пір біль не в радість, я ховаюсь поза спини.
я намагаюсь зрозуміти всіх людей.

Не завжди можеш те, що знаєш і вмієш.
повір, мені це також знайомо...
поки думав на помацки любив, на помацки вбивав
і знову любив...
щоб не сталось в житті - ти моє світло вночі.
я завжди буду йти
за тобою...
але прошу одне
лиш одне,
будь зі мною...

І в мороз і дощ, чи не все то одно
знаю мій оптимізм як розбите вікно.
я безмежно вагітний чужими словами,
як бляшанка у стінах іржавію роками.
і структура вже ця давно не нова
коли грошей нема, то тебе теж нема...
і можливо сам собі на біду
не вагаючись в котре знову піду
не питай чому...
за тобою...
але прошу одне,
лиш одне,
будь зі мною...