Весна, полковнику, весна... 
Вертають з вирію лелеки. 
Вони ще вчора, як і ти, були далеко, 
А нині зустрічає вас весна.

Літа, полковнику, літа 
Вплели у коси срібло нині. 
Так довго ти служив не Україні, 
Так мало щастя знав в чужих світах.

Бої, полковнику, бої
Ти вигравав не на папері,
Не раз і смерть вже відчиняла двері
І сумно так співали солов"ї.

Зірки, полковнику, зірки
Тобі сідали на погони.
А ти не мав від себе оборони
І бачив в снах свій сад біля ріки.

Жива, полковнику, жива 
Душа додому повертає. 
Тебе тут Україна так чекає 
І, слава Богу, мати ще жива.

Весна, полковнику, весна 
Любов"ю в серці розцвітає. 
Лелека в небі синьому літає, 
Від нині ми вже разом - назавжди!

Весна, полковнику, весна...