Ой співаю коломийки весело-весело,
Чути мої коломийки натретєє село.
В два голоси заспіваю, два голоси маю - 
Один пущу по діброві, другий по Дунаю.

А де ж я вас, коломийки, де я вас подію?
Заберу вас в запасочку, по полю розсію.
А як прийде мій миленький нивоньку орати,
Буде тії співаночки по полю збирати.

Ой ковалю-ковальчуку, зроби-но мі дримбу,
Ой дам тобі миску муки, не зроблю тя кривду.
Ой дам тобі миску муки, іще кусник сала,
Щоби мені таку зробив, щоб сама заграла.

Сів си дурень коло мене, та й гадки не має,
та й сам мене не цілує і другим не дає.
Ой не сідай коло мене, бо мі буде стидно:
Я дівчина як калина, а ти - як страшидло!

Ой мала я миленького, ой мала, ой мала,
Поставила на воротях - та й ворона вкрала.
Ой мала я миленького но штири неділі -
Пішов в поле волочити - комарі го з*їли.
Ой мала я миленького, та го утратила - 
В Коломиї гать урвало, та ним загатило.
Ой мала я миленького на трошки, на трошки -
Післала м*го воду брати - втрутив дідько з дошки.
Ой мала я хлопця, хлопця, та й хлопця Андруха -
Поставила над водою, та й украла муха.
Ой мала я миленького, Івась називався,
Та я його не любила, бо він не вмивався!

Попід гору високую літають єндики,
Нічо мені не в голові - йно єдні музики.
Ой брала я конопельки, брала лен дрібненький,
Нічо мені не в голові - їно ветрибеньки.

Ви, музики, грайте, грайте, а ви, люди, чуйте,
А ви, старі, йдіть додому, молоді ночуйте.
А ти, старий, за волами, тебе воли знають,
Я, молода, до корчмоньки, де музики грають.

Грають, грають, грають....