Помишляйте, человєци, всякій час о смерті
Скількі б не жив на цім світі треба буде вмерти.
О багатстві і роскошах всєгда помишляєш,
Коли прийде смерть по душу ти того не знаєш.
Коли прийде смерть по душу нельзя откупиться:
Махне косой - ступай за мной, вольно суєтиться.
Все багатство, всі роскоші складаєшь у суми:
Кому вони дістануться нема в тебе й думи.
Все багатство, всі роскоші й суєту оставиш,
Тільки гріхи й діла свої Судії представиш.
Як задзвонять й усі дзвони по смертній годині
Скажуть люди вічна пам'ять по моїй кончині.
Всі сродники, приятелі тіло провожають
Ангели-хранителі душу зустрічають.
Всі сродники, приятелі до дому вертались,
А ангели-хранителі за душу сражались.
Ішла душа по митарству за гріхи страдати
Не поможуть гріхам моїм ні отець, ні мати
Не поможуть гріхам моїм ні браття, ні сестри
А поможе милостиня, що я подавала...
Лежить душа обнажена, а тіло потліло,
Ведуть душу на Суд Божий за всякоє діло.