Вона одна до батьківської хати.
Від неї всі дороги світові.
Вона одна допоки батько й мати
У незрадливій пам'яті живі.

Приспів:
Дорога започата від порога,
За край села, у далі верстові.
Вона як доля, що одна від Бога,
Від неї всі дороги світові.

Така близька, така до болю рідна,
В моїм житті від стежечки вона.
З туману над нею родовідна
Для мене світ і зірка провідна.

Приспів.

На край життя спочити на порозі
Мене вона додому приведе.
Лише по ній, по тій oдній дорозі
Моя душа у вічність відійде.

Приспів. (2)