Перед Новим роком всі літа встають,
Наче ненароком в пам*яті пройдуть.
Я їх знову й знову, вже у котрий раз,
Всі літа приношу до Христових ран.

Як у небі журавлі, що летять у вирій,
Гомонять літа мої у молитві щирій.
Їхні крила наче сніг. Хто їх міг обмити?
Хто їх вибілити міг? – Ісус Спаситель.

Стомлено впаду я до Христових ніг
В Ньому полікую років моїх біг.
Хай вони тріпочуть, хай вони летять,
За життя я буду Спаса прославлять.

Як святих дарунок новий рік прийму
Дні його, як струни, серцем обійму.
Мелодія чиста зрине в небеса.
Там моя вітчизна, там мої літа