Біла хата в вишневім садочку,
Де пахучий бузок розцвітав
Приходив ти до мене, мій милий милесенький
Під віконцем моїм ти стояв

Говорив ти слова мені ласкаві
Обіцявся так вірно кохать,
Та не я, та не я ж тебе, милий, заставила
На весіллі другу цілувать

Зустрічаєшся тайно з подругою
І веселий із нею ідеш,
Але іменем, іменем ти забуваєшся
Моїм іменем подругу звеш

Не приходь ти вже більше до мене
І не стій ти під моїм вікном
Щастя мені, щастя чужого не треба
Мені стане на мій вік свого