Ще вчора були разом як завжди я і ти,
Та розійшлись дороги і поросли стежки.
Як пахла рута й м’ята у твоєму саду,
Коли ще знов, кохана, тебе я там знайду.

Приспів:
А може то не любов була,
А тільки твої пусті слова?
Що залишили на серці біль вони моїм.
Що не судилось, те не збулось,
А що було перевелось
В гіркий дурман і снів оман.

А за вікном кружляє вже жовтий листопад,
Не повернеш, я знаю, нашу любов назад.
Не зволікай надію, що вернеться вона,
Мабуть лише у мріях і кольорових снах.