Здраствуй, люба! Пишу я тобі листа
Нівідкуди, просто так, нізвідкіля.
Як там діти? Як там мама, як Мухтар?
Я вже скучив, вже задрав мене той штурвал!

А як прийду, до грудей притисну всіх,
Розцілую, і Мухтара прямо в ніс.
На городі відпочинем ми як завжди,
І в бабусі покуштуємо пироги.

Ла-ла-ла..!

Шторм, як жінка, що захоче - те візьме,
Так закрутить, і не взнаєш де ти є.
Я - на вахті, і не солодко мені,
Спати хочу, задовбали комарі!

Боже ж милий, ти ж подумай но на мить:
Мене вдома вже не було цілий рік.
Любі мої, ви ж простіть мені за все.
Те, що було, - те вода хай рознесе!

Що ж, бувайте! Легше стало на душі.
Наче був там - на рідній на землі.
Я щасливий, і я хвалюся цим всім,
Бо чекають мене вдома, в моїй рідній стороні.  

========================
Здравствуй, дорогая! Пишу тебе письмо
Из ниоткуда, просто так, ниоткуда.
Как там дети? Как там мама, как Мухтар?
Я уже соскучился, уже задрал меня этот штурвал! 

 А когда приду к груди прижму всех,
Расцелую, и Мухтара прямо в нос.
На огороде отдохнем мы как всегда,
И у бабушки отведаем пироги. 

 Ла-ла-ла..! 

 Шторм, как женщина, захочет - то возьмет,
Так закрутит, и не узнаешь где ты есть.
Я - на вахте, и не сладко мне,
Спать хочу, задолбали комары! 

 Боже милый, ты подумай только на мгновение:
Меня дома уже не было целый год.
Дорогие мои, вы же простите меня за все.
То, что было, - то вода пусть разнесет! 

 Что ж, бывайте! Легче стало на душе.
Будто был там - на родной на земле.
Я счастлив, и я хвастаюсь этим всем,
Потому ждут меня дома, в моей родной стороне.